Настоящий гуцульский банош

Чесно скажу, нічого смачнішого не їла, а чоловік каже, що банош – це в сто разів краще за будь-яке пюре чи кашу! Справжній, гуцульський – готуйте і смакуйте на здоров’ячко!

Це справжній рецепт гуцульського баношу, перед яким не можливо встояти! Навчила мене готувати його господиня садиби, в якій ми відпочивали восени.

На 2 хороші порції баношу нам знадобиться:

• 1,5 склянки (200 г) кукурудзяної крупи дуже дрібно меленої (можна взяти борошно, тоді вершків чи сметани знадобиться менше, оскільки швидше звариться)
• 500 г нежирних вершків або рідкої сметани. Зважайте, зі сметани банош виходить кислуватий, якщо такий не любите, обов’язково беріть вершки
• Сіль
• Копчене сало або бекон
• Бринза чи вурда

Готуємо так:

Сметану або вершки залити у чавунний казан і довести до кипіння. При потребі розвести водою.

Кукурудзяне борошно засипати тоненькою цівкою, помішуючи, в сметану й готувати на повільному вогні до загустіння (тістоподібної консистенції схожої на манну кашу). Банош в жодному разі не має бути такий густий, як токан.

Тим часом порізати бекон чи сало на смужки і обсмажити на сковороді до шкварочок. У нас ще була овеча ковбаса, яку ми щойно купили в якихось румунів на Ужгородській палачінті, тому я з беконом підсмажила й тонко нарізану ковбасу.

Зменшити вогонь на мінімум, і розтирати дерев’яною ложкою, доки на поверхні не виступлять крапельки масла. Як заблистить, знімаємо з вогню. Цей етап дуже важливий, банош треба добре збити, аби сметана в чи вершки в ньому перетворилися на масло.

Викласти на простору тарілку, до баноша бекон і покришену бринзу, не шкодуючи. Їсти наш банош гарячим. Дуже добре до нього пасують малосольні огірочки.

Смачного!